25-річний старший солдат Станіслав Семенюк загинув 29 квітня 2022 року поблизу населеного пункту Довгеньке Харківської області. Разом із побратимами він повертався до укриття після доби запеклого бою. Їх група потрапила під ворожий мінометний обстріл.

Станіслав народився у місті Сміла Черкаської області. Навчався у місцевій школі №12. У 2017 році закінчив Черкаську філію Приватного вищого навчального закладу «Європейський Університет» за спеціальністю «Менеджмент». У 2018-2020 роках проходив строкову службу в навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині. У вересні 2021-го поїхав на заробітки в Данію. Повернувся до України напередодні нового року. У лютому 2022-го мав їхати туди знову на роботу.

У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, близько 12 години Станіслав пішов до військкомату. Сказав, що не може сидіти вдома, треба йти захищати Україну і додав: «Якщо не я, то хто має це робити».

Служив оператором протитанкового відділення взводу вогневої підтримки у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

«Мій син був, добрим, чуйним, веселим, щирим хлопцем, ніколи не відмовляв у допомозі. Любив своє місто, любив життя, знаходив спільну мову з усіма, навіть за кордоном. Не любив коли ниють чоловіки», – розповіла Мирослава Семенюк, мама загиблого.

«Наш Стас дуже хороша людина. Вже минуло півроку з того жахливого дня, але я досі не можу говорити про нього в минулому часі. Наш Стас був, є, і буде! Поки живе пам'ять про нього, то живе і він! Це найкращий чоловік, якого я тільки могла знати. Завжди усміхнений високий, красивий, мужній, сміливий. Я безмежно дякую долі за те, що познайомилась і зустріла Стаса. Таких, як він, більше немає і не буде. Продовжую писати йому майже кожен день, розповідаю про все, що відбувається в моєму житті і нашій країні. Я вірю в те, що він все чує і продовжує нас оберігати, але вже з іншого світу», – розповіла подруга Вікторія.

Поховали захисника на Алеї Слави у рідній Смілі.

У Станіслава залишилися батьки і сестра.