Сержант Степан Чуйко на псевдо Рен загинув 4 березня 2022 року під час оборони від окупантів міста Маріуполь на Донеччині. Того дня він разом з побратимами мали зустріти ворога. Військові виїхали на бронемашині «Спартан». Але неочікувано танк окупантів обійшов їх з флангу. На під'їзді до визначеної точки він знищив бронеавтомобіль разом із екіпажем. Захиснику було 23 роки.

Степан народився в селі Тисменичани Івано-Франківської області. Після школи навчався в Надвірнянському коледжі НТУ за спеціальністю «механік автотранспортних засобів». Був активним студентом. Навчання давалося йому легко. З 2014 року був учасником «Азовського руху», волонтерив. Був членом партії «Національний корпус». Займався спортом, любив тварин, багато читав. Вмів навчити інших і швидко вчився сам.

З 2018 року Степан розпочав службу в окремому загоні спеціального призначення «Азов» НГУ. У 2019-му воював на Світлодарській дузі. Проявив себе там як сильна духом, розумна і цілеспрямована людина. Успішно пройшов сержантську школу в «Азові» та підтвердив свої знання в Золочівському центрі НГУ. В 2021-му вступив на заочне відділення в Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. З того часу виконував обов'язки командира взводу. Постійно займався саморозвитком і розвитком свого підрозділу. Був відданий своїй справі та своїм цінностям. Побратими кажуть, що був справедливим командиром, гідним воїном і вірним другом.

За кілька днів до повномасштабного вторгнення, в лютому 2022-го, був задіяний як командир групи швидкого реагування. Степан та частина його взводу одними з перших вступили у бій на околицях Маріуполя, де ворог зазнав значних втрат.

«Бився в оточеному місті на повну. Як і жив – теж на повну. Степан Чуйко був із числа тієї молоді, за якою майбутнє: і країни, і війська. Вбирав у себе нові знання, як губка. Багато тренувався. Любив спорт. Ідейний боєць. Учасник руху ультрас із Прикарпаття. Таких в окремому полку спеціального призначення «Азов» поважали, цінували, зрощували. Він горів тим, що робив. 23 роки назавжди. Лише 23, на жаль. Побратими мстяться в ці хвилини», – говорять побратими загиблого воїна.

Сержант Чуйко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У рідному селі на честь Степана перейменували вулицю, на якій він жив. У школі, де навчався захисник, встановили пам'ятну дошку.

У Героя залишилися мама Наталія, батько Степан брат Руслан і сестра Софія.