Солдат Степан Ніколаєвич загинув 31 грудня 2022 року в бою за місто Соледар на Донеччині. Захисник отримав смертельне осколкове поранення та вибухову травму. За тиждень до цього, 24 грудня, йому виповнилося 30 років.

Степан народився в селі Просикуряни Чернівецької області. Навчався у Глибоцькій загальноосвітній школі. Потім у Глибоцькому професійному ліцеї здобув спеціальності тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та слюсара-ремонтника. В цивільному житті працював на будівництвах за кордоном.

До Збройних Сил України чоловік приєднався у червні 2022 року. Пройшов навчання і став бійцем 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював на посаді стрільця-санітара.

«Мій чоловік був дуже хорошою людиною. Весь час хотів допомагати іншим. Був завжди усміхненим і веселим, його всі любили й поважали. Він був дуже хорошим татом для нашої донечки, найкращим чоловіком для мене. Коли почалась війна, він був за кордоном, працював і робив усе для того, щоб ми були щасливі. Він говорив: «Я не можу тут сидіти, в Україні війна, а я тут. Я їду захищати вас від ворога». Він приїхав і на третій день сам пішов добровільно до військкомату, пройшов медкомісію і через два місяці поїхав до Львова – там він проходив навчання. Потім їх відправили в Херсонську область, а в жовтні – в Донецьку, під Соледар. Там він служив 3 місяці й додому вже не повернувся. Ми його дуже любимо та сумуємо. Він назавжди в наших серцях і думках. Людина з великим серцем…» – розповіла Крістіна Ніколаєвич.

Посмертно військовий нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Степана поховали в селищі Глибока Чернівецької області.

У лютому 2023 року на фасаді Глибоцької гімназії відкрили меморіальну дошку загиблому випускнику.

У Степана залишилися мама, брати, сестри, дружина і донька.