Степана Подольчака закатували і розстріляли російські військові 15 лютого 2024 року у селищі Каланчак, що на тимчасово окупованій території Херсонщини. Напередодні його викрали з власного помешкання.

Саме того дня, 15 лютого, у 1998 році Степана Ярославовича висвятили на священика. Він самотужки будував храм і гуртував громаду Православної церкви України у Каланчаку.

«Із сумом та прикрістю повідомили очевидці за підтвердженням спецслужб, що в першій половині дня окупанти в селищі Каланчак Херсонської області розстріляли настоятеля всіх Святих Землі Української, протоієрея Степана Подольчака», – написав єпископ Херсонський і Таврійський Борис (Харко).

Степанові Подольчаку було 59 років. Духовну освіту здобув у Колегії Патріарха Мстислава у Харкові. Тривалий час був дяком на Львівщині.

«Найсвітліша людина, яку пощастило зустріти у житті – Подольчак Степан Ярославович. Вірний Богу, чистий душею, чесний і справедливий! Ніби ангел, який спустився на землю…», – написала керівниця Каланчацької селищної військової адміністрації Світлана Фоміна.

«Він був доброю, чуйною людиною, усім допомагав», – додала Тамара Мазур-Федкевич, чиїх онуків хрестив Степан Подольчак.

«Отець Степан був святою людиною, яка служила Богу і людям. Він молився за Україну, за Каланчак і не зрадив вірі», – зазначила Вікторія Підвисоцька, яка знала священника.

Степан Подольчак проводив службу у селищі українською мовою і після російської окупації продовжував це робити. Кілька разів від нього вимагали перейти до Московського патріархату, але священник відмовився. Восени 2022 року, після звільнення Херсона, предстоятель ПЦУ Епіфаній благословив нагородити Степана Подольчака за служіння в умовах окупації найвищою нагородою – правом носіння митри. Проте через окупацію Каланчака нагороду вручити так і не вдалося.