top of page
Тарас Чайка
2 листопада 2022 р.
Лейтенант Тарас Чайка, позивний Хімік, загинув під час виконання бойового завдання 2 листопада 2022 року біля села Торське на Донеччині. Автомобіль, в якому він рухався з побратимами, потрапив під ворожий танковий обстріл. Бувши важко пораненим, зміг ще зманеврувати автівкою та виїхати із зони обстрілу, чим і врятував життя товаришів. Посмертно воїну надали звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Йому назавжди залишилось 29 років.
Тарас народився у селі Сокіл Волинської області. У 10-річному віці переїхав з родиною до Львова. Навчався у Львівському науковому ліцеї № 1 імені Богдана-Ігоря Антонича. У 2010 році вступив до Львівського національного університету природокористування за спеціальністю «Облік та аудит», за 6 років закінчив магістратуру. Також здобув ступінь магістра в Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Право». У 2014 році закінчив військову кафедру Національної академії Сухопутних військ та отримав звання «молодший лейтенант».
Працював бухгалтером, юристом, арбітражним керуючим, медіатором. У 2020 році отримав спеціалізацію у галузі «альтернативного вирішення спорів». У 2021 році отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Захоплювався мисливством та рибальством, був членом Львівської міської та Золочівської районної організацій українського товариства мисливців та рибалок.
З початком повномасштабної війни Тарас приєднався до лав захисників України. Службу ніс у 125-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Командував розвідувальним взводом. У квітні 2022-го отримав звання лейтенанта.
«Тарас був людиною, яка притягувала до себе інших. Коли він загинув, кожен, хто його знав, відчував, ніби загинула дуже рідна людина. Це людина з великої букви і його життя – це приклад! З ним завжди всі хотіли порадитись, адже до кожного рішення він підходив виважено і професійно. Нам його дуже не вистачає», – розповів брат-близнюк загиблого Назарій.
Поховали Героя на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові.
У нього залишилися мама, дружина, донька, брат і бабуся.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page