33-річний кіборг-десантник Тарас Коваль, позивний Вальтер, загинув 29 березня 2022 року під Ізюмом на Харківщині. Під час розвідвиходу його група потрапила під ворожий танковий обстріл.

Тарас усе життя прожив у Києві. Закінчив училище деревообробки з червоним дипломом за фахом «столяр». У приватній меблевій компанії робив двері та столи. Потім вчився на менеджера в Академії керівних кадрів культури та мистецтва. Працював різноробом, офісним клерком, промисловим альпіністом, слюсарем в автомайстерні. Відслужив строкову і працював у меблевій компанії. Згодом отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Право». Захоплювався зброєю всіх армій світу.

Коли почалася російсько-українська війна, Тараса мобілізували до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був снайпером у Донецькому аеропорту. Пройшов багато гарячих точок на Луганщині та Донеччині: ДАП, Піски, Лисичанськ, Дебальцеве. Після демобілізації вирішив йти служити на контракт. Він також був одним з героїв календаря з кіборгами від благодійного фонду «Повернись живим».

Побратими та друзі його пригадують як чесну, веселу, порядну, розумну людину та сміливого й відважного бійця.

Під час повномасштабної війни Вальтер служив у 132-му окремому розвідувальному батальйоні Десантно-штурмових військ ЗСУ. Свій останній бій захисник прийняв в районі села Суха Кам'янка Харківської області.

«Мені треба, щоб моя земля, Україна, була вільна від цих усіх маргіналів і покидьків. Мені треба помститися за всіх тих хлопців, які сюди прийшли за покликом серця. Які залишили своїх дітей і дружин, синів, доньок, батьків. Вони сюди прийшли й загинули, тому що вірили в це», – сказав Вальтер в одному з інтерв'ю.

«Неймовірний воїн. В усьому: в житті, в коханні, в роботі. Просто ВОЇН», – сказала наречена Юлія.

Поховали Героя на Лісовому цвинтарі у рідному Києві.

У нього залишилися батьки, старший брат і наречена.

Вулиця Маяковського у Деснянському районі столиці тепер носить ім'я захисника.