Військовослужбовець Тарас Козлишин, позивний Карай, отримав важке поранення у бою з окупантами під час оборони Києва. Помер 26 лютого 2022-го. Захиснику був 41 рік.

Тарас народився в Рівному. Навчався у ЗОШ № 23, а згодом – у місцевому ліцеї-інтернаті. Далі здобував освіту в Рівненському інституті слов'янознавства Київського славістичного університету на факультеті міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародне країнознавство». Потім вступив у Київський національний університет імені Тараса Шевченка на факультет міжнародних відносин..

Певний час працював у Національній службі посередництва та примирення. Був учасником мітингів на підтримку Помаранчевої революції у Брюсселі. З 2004 року навчався в Німеччині у Вюрцбурзькому університеті Юліуса Максиміліана.

У 2007-му повернувся в Україну. Працював у сімейному бізнесі. Брав активну участь у Революції Гідності.

У 2015 році пройшов вишкіл у Добровольчому батальйоні ОУН. Брав участь у бойових діях як рядовий, стрілець, кулеметник, розвідник. Зокрема, воював у селищі Піски. За 4 ротації отримав 4 поранення і контузію.

У лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, знову зі зброєю в руках став на захист рідної землі. Брав участь у боях за Київ.

«Він завжди був за справедливість. Це в нього ще з дитинства закладене. А ще любив прямо в очі правду казати. Багато хто намагається якось згладити, щось приховати, інколи воліє краще промовчати, а в нього було загострене відчуття справедливості. У нього завжди і скрізь порядок був», – розповіла дружина Олеся.

Поховали Тараса Миколайовича 1 березня 2022 у місті Рівне на Алеї героїв кладовища «Нове».

У захисника залишилися дружина, донька, сини, батьки, сестра та інші рідні.

8 липня 2022 року Рівненська міська рада офіційно затвердила перейменування вулиці Жукова на вулицю Тараса Козлишина.