31-річний солдат Тарас Мельстер загинув 21 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селища Борівське Луганської області. Разом з ним загинула і його дружина Ольга.

Тарас Мельстер народився і жив у Кропивницькому. З дитинства проявляв неабияку цікавість до новітніх технологій і вже в 12 років зібрав свій перший комп'ютер. У 2020-му здобув вищу освіту за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання». Працював у міжнародній компанії, розвивався в галузі ІТ-маркетингу.

«У його характері було безліч позитивних рис. Він той, хто завжди зуміє підняти настрій, підтримати, підібрати потрібні слова. Тарас мав багато друзів та гарних знайомих, був дуже комунікабельним. Був дуже відповідальним і чуйним, прагнув допомогти всім, хто потребує захисту, навіть тим, кого не знав», – розповіла Людмила, мама Тараса.

Зі своєю майбутньою дружиною Олею був знайомий зі школи. Разом втілювали екологічні проекти, товаришували. Подорослішавши, то зрозуміли, що між ними справжнє кохання.

«Оля була дуже творчою, а Тарас мав технічний склад розуму. Їхні стосунки були наповнені гармонією, енергією, які допомагали їм. Оля мала ідею випікати імбирне печиво. Ніхто з близьких не повірив, що це можна перетворити у серйозну справу. Лише Тарас підтримував. І все вийшло! Це був союз двох людей, які дійсно доповнювали одне одного. Ще у них була одна спільна любов – подорожі. 2022-й рік вони зустрічали у Фінляндії, втілили мрію дитинства. Планували побудувати великий дім, в якому будуть зростати їхні діти», – сказала Людмила.

24 лютого 2022 року Тарасові вранці зателефонував тато і сказав, що почалась війна. О 9.00 він приїхав до батьків, привіз улюбленого собаку тибетського мастифа Міку. Далі поїхав до військкомату, хотів вступити до лав української армії. Йому відмовили, бо Тарас ніколи не був у війську і не вмів користуватись зброєю. Не гаючи часу, він звернувся до територіальної оборони і вже став на захист України.

«Оля не змогла відпустити його самого…Ми вмовляли її залишитись, але вона точно знала, що має бути поряд із Тарасом. Вступила до того ж підрозділу, де був Тарас. «Разом росли, вчились, щасливо жили. Якщо так складеться, то й загинемо разом», – сказала Оля перед від’їздом у Сєвєродонецьк. Я не знаю, як жити, як навчитися жити з цим болем, коли дітей позбавили майбутнього, а мене – сенсу життя. Але дивлюсь в небо і бачу очі свого сина. І знову не можу стримати сліз», – додала мама Тараса.

Подружжя поховали поряд на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому.

У 2023 році Тараса й Ольгу Мельстер посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У Тараса залишилась батьки, а також улюблениця Міка.