56-річний Тарас Русаль поліг 3 травня 2024 року поблизу селища Спірне Бахмутського району Донеччини. При виконанні бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Тарас був родом із села Князівське Івано-Франківської області. Після закінчення місцевої 8-річної школи вступив у Брошнівське ПТУ, де здобув професію столяра. Любив футбол, був воротарем команди, займався бойовим самбо. Їздив на заробітки. Але велику частину свого життя працював у рідному селі на пилорамі.

Чоловік пішов служити 25 лютого 2022 року. Він долучився до лав 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Був стрільцем відділення супроводження взводу охорони роти забезпечення ПММ 108-го батальйону.

«Максимович завжди був добрим, підтримував, завжди приходив на допомогу рідним, завжди посміхався», – зазначив його родич Андрій Грицуняк.

Поховали Тараса у рідному селі поруч із батьками.

У воїна залишились донька Марина, син Максим та онуки: Денис і Дарина.