23-річний старший солдат Вадим Дячук загинув 18 березня 2022 року під час ракетного удару російськими військовими по військовій частині у Миколаєві.

Вадим родом з села Курилівка Вінницької області. Здобув фах пожежника-рятувальника. Служив за контрактом у Збройних силах України. Брав участь в АТО, після демобілізації працював на складі. Любив займатись спортом, часто грав у волейбол та футбол, катався на велосипеді. Дуже любив тварин.

Коли почалася повномасштабна війна, Вадим знову став на захист України. Говорив, що не може сидіти на одному місці, бо відчуває, що має захищати рідних. Боявся за свою родину та близьких йому людей. Був упевнений у своїх силах та думав. Його було дуже тяжко у чомусь переконати,якщо він вже собі щось вирішив

Вранці 18 березня 2022 року російські окупанти завдали по Миколаєву потужний ракетний удар. Кілька ракет влучили по інфраструктурі міста, зокрема, і у військову казарму. Міський голова тоді розповів журналістам, що у місті не встигли включити систему оповіщення через те, що ракети летіли з близької дистанції. Десятки військовослужбовців загинули уві сні в казармі.

«Усі, хто його знали, завжди лиш його у приклад ставили, бо він ніколи в житті нікого не образив та намагався завжди всім допомогти. Він був дуже позитивною людиною, яка любила життя. Завжди намагався всім допомогти та боявся когось образити. Напевне, не вистачить слів, щоб описати те, який він був: веселий, добрий, розумний та просто найкращий серед тих, кого я зустрічала. Невгамовний біль на все життя, який ніколи не залікує час… Наше кохане сонечко, наш янгол, наш Герой… Як же нам його не вистачає», – розповіла кохана дівчина військовослужбовця Альбіна.

Поховали захисника у рідному селі.

У Вадима залишилися батьки, бабуся, старший брат, молодша сестра і кохана.