20-річний молодший сержант Вадим Данилко на псевдо Менгєлє поліг 28 березня 2024 року неподалік міста Часів Яр на Донеччині. Він отримав смертельну мінно-вибухову травму.

Вадим народився у Вінниці, жив у селі Великий Митник. Опанував фах фельдшера у Вінницькому медичному коледжі імені академіка Д.К. Заболотного: у 2022 році завершив навчання дистанційно. Весь вільний час проводив із дружиною, яку кохав понад усе, і всім про це говорив. Дуже любив свою справу – рятувати людей. Захоплювався мотоциклами.

У перші ж дні повномасштабного вторгнення Вадим долучився до лав ЗСУ. Служив у 120-й окремій бригаді територіальної оборони. Був бойовим медиком стрілецького взводу 173-го батальйону.

«Мій син завжди прагнув справедливості. Був добрим, завжди переживав за побратимів. Був дуже відданим Батьківщині та справжнім патріотом. І, напевно, його мета в цьому світі була щось змінити на краще та когось врятувати», – розповіла мама загиблого Юлія Миколаївна.

Поховали Вадима у місті Хмільник на Митницькому кладовищі.

У нього залишились батьки, сестра та дружина.