Сержант Вадим Коростюк, позивний Борода, трагічно загинув у ДТП разом із дружиною, сином та донькою, коли повертався з відпустки до побратимів на передову. Рідні мали провести його на потяг, однак загинули всі разом. Це сталося 16 липня 2022 року. 9 серпня військовому виповнилося б 45 років.

Вадим родом з села Млинки Чернівецької області. Навчався у Полянській середній школі. Потім закінчив Ставчанське професійно-технічне училище. Працював у колгоспі, в Укртелекомі, на місцевому цегельному заводі. Останнє місце роботи – приватний торгівельний комплекс «Мафес». Любив готувати.

У 1999-му чоловік одружився із коханою Віталіною. Подружжя жило в селі Клішківці Чернівецької області. Наступного року у них народився син Роман, ще за три роки – донька Яна. Діти закінчили місцеву школу та будували плани на майбутні кар’єри.

Коли почалася повномасштабна війна, на початку березня 2022-го, Вадим пішов добровольцем на фронт заради мирного життя своєї сім’ї. Він служив у 115-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. Воював на Луганщині. Свій позивний отримав через те, що пообіцяв поголитися після перемоги.

«Сім’я Коростюків була дружна та щаслива. Батьки мріяла «поставити дітей на ноги», одружити, дочекатися онуків. Коли війна чорними кроками ступила на українську землю, Вадим Олександрович одним із перших, як справжній патріот, взяв до рук зброю. Дома залишилися дружина Віталіна Євгенівна, син Роман і донька Яна, які приймали активну участь у волонтерському русі. Роман став надійною опорою для мами та сестрички. Всі вони просили у Бога, щоб швидше закінчилася війна, щоб живим і здоровим повернуся їхній батько, чоловік… Довгі і страшні місяці, обпалені вогнями «Градів», чекав Вадим Олександрович зустрічі зі своїми найдорожчими. І ось вона настала... Він прийшов, оминувши ворожі кулі, смерть. На крилах летів до своїх найдорожчих. І ніхто з них не знав, навіть уявити не міг, чим обернеться ця відпустка, що чекає їхню прекрасну і дружну родину. Пробувши декілька днів вдома, Вадим Олександрович спішив до побратимів. Поклик серця, військовий обов'язок кликав до бою. Спішив якомога швидше зупинити ворога, вигнати з рідної землі, щоб життя у його дітей було світлим і щасливим... Але дорога звернула у Вічність, забравши з собою цілу сім'ю», – розповіли у Клішковецькій громаді.

Родину Коростюків поховали в селі Млинки.

У Вадима залишилися батьки.