28-річний навідник Вадим Ковальчук на псевдо НАТО загинув від уламкових поранень під час виконання бойового завдання поблизу села Новодарівка Запорізької області. Свій останній бій захисник прийняв 30 січня 2024 року.

Народився Вадим на Волині в селі Буцинь. З першого до третього класу навчався в місцевій школі, з четвертого до дев'ятого – в школі №2 міста Ковель. Мав відмінний слух, навчався в школі мистецтв, грав на баяні. В Ковельському професійному ліцеї здобув освіту токаря, фрезерувальника. Останнім місцем роботи було приватне підприємство «Компанія Юкон», був там торговим представником.

У повномасштабній війні боронив Батьківщину навідником 1-го кулеметного відділення кулеметного взводу 417-го окремого стрілецький батальону. В серпні 2023-го приєднався до 33-ї окремої механізованої бригади.

«Вадим був люблячим чоловіком, найкращим татком, хорошим сином і братом, добрим другом і чудовим колегою. Для своєї сім'ї він був опорою і силою. У нашій пам'яті він назавжди залишиться добрим, щирим і позитивним, душею компанії. Завжди готовий прийти на допомогу, не любив лицемірства, ніколи не лукавив, був чесним з собою і оточуючими. Він залишив багато світлих і теплих спогадів про себе. На початку повномасштабного вторгнення волонтером допомагав внутрішньо переміщеним особам. В лютому 2023року, отримавши повістку, пішов на захист нашої держави. Його світлий образ, теплота і добро назавжди залишаються з нами», – розповіла Поліна, дружина загиблого.

Поховали захисник на Алеї Героїв Ковельського міського цвинтаря.

У Вадима залишились батьки Наталя Володимирівна і Василь Осипович, дружина Поліна, донька Уляна і син Александр, старша сестра Марія з чоловіком Сергієм, племінниці Софія і Аліна, бабуся Ганна Іванівна.