Життя 56-річного Вадима Волкова забрав артилерійський обстріл Маріуполя. 13 березня 2022 року він отримав поранення у дворі будинку, від яких 15 березня помер.

Під час повномасштабного російського вторгнення Вадим жив у Центральному районі міста. До 7 березня з дружиною та сином переховувався в коридорі квартири. Коли житлові квартали почала обстрілювати авіація і стало вкрай небезпечно, родина спустилася до підвалу.

«Сирість, пилюка і холод. Людські умови відійшли на другий план, оскільки основне завдання полягало у виживанні. Ми були не готові до війни і таких умов, мали невеликі запаси їжі і води. Березень був дуже холодним. Ми були в стані цілодобового страху: постійні прильоти, звуки авіації, бомб, танкові бої за будинком. Стіни трясло. Але ми виживали, заощаджували залишки їжі та води. Спочатку воду у підвалі розігрівали газовим паяльником, який приніс Вадим. Його інструменти допомагали виживати», – пригадала дружина Катерина.

Вранці 13 березня Вадим вийшов з підвалу на подвір'я. Розпочався артилерійський обстріл. Чоловік отримав тяжкі осколкові поранення.

«Медсестри з нашого будинку надали йому першу допомогу. Поранення було дуже серйозним і ми почали шукати, чим доправити Вадима до лікарні. Але через постійні артобстріли нічого не змогли зробити. Він помер 15 березня, ймовірно, від внутрішньої кровотечі. Приблизно за два дні ми перенесли тіло до котельні у дворі. Потім вирішили поховати за будинком. Але тоді наш район уже був окупований росіянами і поховати не вдалося», – додала Катерина.

Вадим Волков народився у Калінінградській області РФ. У 1988-му родина переїхала до України, оселилися в Маріуполі. У 1992-му Вадим закінчив Маріупольський металургійний інститут (Приазовський державний технічний університет) за спеціальністю «Електропостачання промислових підприємств».

Працював на Азовмаші. Потім понад 20 років – у типографії газети «Приазовський робочий» – був електриком і налагоджувачем обладнання. З 2021-го працював у ТРЦ «Порт-сіті» у бригаді електриків.

«Вадим мав вроджений талант майстра на всі руки. Ерудит. Досконало володів англійською. Він був і назавжди залишиться в наших спогадах доброю, порядною і люблячою людиною», – згадала дружина.

Тіло Вадима Катерина знайшла у квітні 2022-го в селі Мангуш під Маріуполем. Його могила була під номером 225. Місцева «судмедекспертиза» причиною смерті вказала ішемічну хворобу серця.

У Вадима залишилися мати, сестра, син і дружина.