top of page
Валентин Левченко
19 липня 2022 року
18-річний солдат Валентин Левченко, позивний Льова, поліг у бою з окупантами 19 липня 2022 року поблизу села Дементіївка на Харківщині. Виконуючи бойове завдання, потрапив у ворожу засідку.
Валентин родом із села Козилівка Чернігівської області. У 2021 році вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування та переїхав до Києва. За словами близьких, мав лідерські задатки та сильний характер. Займався гирьовим спортом і стрільбою, любив плавати. Життя лише починалося, він планував майбутнє, прагнув жити та пізнавати світ. Однак вже у 2022 року взяв академвідпустку «до перемоги» та пішов на війну.
З початком повномасштабного російського вторгнення хлопець добровільно прийшов до столичного ТЦК, аби зі зброєю в руках давати гідну відсіч загарбнику. Так він став кулеметником 4-ої роти 242-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. З часом був направлений в зону ведення активних бойових дій. Валентин був командиром відділення, у підпорядкуванні якого перебувало 13 солдатів. І на фронті проявив себе як справжній воїн.
«Вночі 19 липня група виконувала бойове завдання під Дементіївкою, де перед цим рашисти знищили українську розвідгрупу. Поки займали позиції, із власної ініціативи Валентин пішов на дорозвідку. Лісосмуга, що була неподалік, виявилася зайнята ворогом. Рашисти засіли там у «кікіморах». Валентин побачив їх, але здійняти автомат не встиг – вони відкрили по ньому перехресний вогонь. Такою страшною ціною, своїм життям, він врятував тринадцятьох хлопців. Відважний 18-річний захисник, який поклав життя за свою Батьківщину. Через щільні обстріли з боку окупантів його тіло не могли забрати з поля бою. Другові вдалося тільки відтягнути його у лісосмугу неподалік. За п’ять днів після смерті Валентина серед білого дня провели зухвалу операцію під носом у ворога, але забрали тіло свого Льови», – розповіли побратими загиблого.
Посмертно солдата Левченка нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали юного Героя у рідному селі.
У Валентина залишилися батьки, старша сестра, інші рідні, друзі та побратими.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page