74-річна Валентина Карпенко була поранена касетним боєприпасом 28 травня 2022 року, коли вийшла на город садити капусту. 30 травня вона померла.

«Касета вибухнула за три метри від мами. Хоч і невелика – як пивна банка – але всередині було щось схоже на шрапнель, шматочки дроту. Маму дуже посікло. Отримала наскрізне поранення стегна, осколок вийшов з-під куприка. Судячи з усього, постраждав і кишківник, пішло зараження крові. Ми відвезли маму в лікарню. Там зробили операцію, повитягували дрібні осколки. Але тут не було такої апаратури, щоби підтримувати її стан. Окупанти відправили маму вертольотом у Валуйки Бєлгородської області Росії. Її там знайшла моя сестра, яка живе у Воронежі. Але мама на той час вже померла», – розповів син Олександр.

Чоловік каже, що вони не планували евакуйовуватися з міста, адже тут у його мами була квартира, приватний будинок з городом. Також тут – могили родичів, зокрема чоловіка.

Валентина Федорівна народилася у селі Співаківка на Харківщині. Працювала медсестрою у військовій частині, потім в дитсадку, а також у дитячому санаторії у Білорусі. Там служив її чоловік-військовий.

«До пенсії батьки жили в Білорусі. Потім переїхали сюди – на батьківщину. Я виїхав сюди раніше, бо служив у Харкові. В Ізюмі мама влаштувалася у лабораторію санстанції. Була віруючою, співала на криласі… Я увесь час її згадую», – додав Олександр.

У Валентини Карпенко залишилися син та онук, який служить у Нацгвардії.