26-річний солдат Валерій Сенько, позивний Голем, загинув 2 квітня 2023 року поблизу селища Хромове, що під Бахмутом на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого гранатометного обстрілу.

Валерій народився у місті Чернігів. Закінчив школу №35. У 2018 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Історія», закінчивши факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». Навчався на магістерській програмі за спеціальністю «Зв’язки з громадськість».

Захоплювався створенням відео, знімав кліпи, реклами. Був у складі команди, яка організувала кінофестиваль «Молодість». Цікавився історією, філософією й іншими гуманітарними науками. Займався спортом: з дитинства – плаванням, далі були контактні види спорту, рукопашний бій, бразильське джиу-джитсу. Був патріотом, мав багато друзів серед військових.

Передчуваючи повномасштабну війну, Валерій хотів вступити до Сил територіальної оборони. 24 лютого 2022 року йому виповнилося 25 років. Він раз у раз ходив до військкоматів, але отримував відмови. Чекав, коли близький друг «азовець» зможе забрати його до себе в підрозділ. Але той загинув у середині березня. Не відмовившись від прагнення зі зброєю в руках боронити рідну землю, чоловік у квітні 2022-го вступив до лав «Правого сектора», який згодом увійшов до ЗСУ як 67-ма окрема механізована бригада.

Спочатку Валерій був у мінометному розрахунку, але завжди хотів до штурмовиків, у піхоту, і врешті домігся свого. Мінометником брав участь у боях на Східному напрямку, був учасником Харківського контрнаступу. Коли став штурмовиком, тримав останню «дорогу життя» до Бахмута.

«Ми завжди будемо пам’ятати Валерія чесним, розумним, добрим і талановитим. Він мав класне почуття гумору. Віддавався справі на повну. Його творчий шлях тільки починався, і ми всі впевнені, що він створив би багато неймовірних речей. Для нас і для усієї країни він – герой, який поклав життя за нашу свободу і майбутнє», – розповіли одногрупники та одногрупниці загиблого.

Поховали Героя на на кладовищі «Яцево» у рідному Чернігові.

У нього залишилися батьки, старша сестра, двоє молодших братів, кохана дівчина, безліч друзів і побратимів.