Солдат Валентин Логвіненко, позивний Качка, загинув 5 вересня 2022 року у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Захиснику було 33 роки.

Валентин народився у місті Чехов Московської області, РФ. Ще у дитинстві з родиною переїхав до Миколаєва. У студентські роки Валентин оселився у Харкові. Здобув фах інженера-програміста у Харківському національному університеті радіоелектроніки на кафедрі програмної інженерії. Вже на другому курсі почав працювати програмістом. У вільний час займався верховою їздою, мав свого коня. Любив готувати. Мав хобі – варити каву, для цього навіть закінчив спеціальні курси баристи.

З початком повномасштабного вторгнення Валентин вирішив захищати Україну. Разом із товаришем вони приєдналися до лав 68-ї окремої єгерської бригади ЗСУ. Був зв'язківцем та займався раціями.

«Він був дуже світлою, відповідальною та принциповою людиною, завжди допомагав іншим, любив тварин. Багато подорожував, мав багато друзів, і вмів завжди підібрати слова, щоб когось підбадьорити. Вал завжди діяв по закону і совісті. Доводив розпочате до кінця і досконало вивчав теорію до всього, що планував зробити. Він мав поганий зір і не мав би опинитися на передовій, але в перші дні війни пішов у військкомат. Вал віддав своє життя за Україну, яку любив всім серцем, і завжди залишиться у нашій пам'яті як вірний і надійний друг, коханий чоловік, турботливий син і брат, гідний захисник України», – розповіла дружина Наталія.

«Вал був звичайною людиною, але з надзвичайно добрим та мужнім серцем... Вал був щирим українцем, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю, захищаючи нас... Дякую долі, що мені пощастило мати таку людину поряд. Герої не вмирають! Вічна і світла пам'ять, друже...» – зазначила колега Олена.

«Він міг не йти. Просто донатити на ЗСУ і ніхто б і ніколи йому не дорікнув. Але він не засцяв і просто прийняв своє своє рішення, ціною якого стало його життя та поламані життя його близьких…» – написав друг Олександр Матяш.

Поховали захисника на Краснопільському кладовищі у місті Дніпро.

У Валентина залишилися батьки, сестра і дружина.