Боєць Василь Повханич, позивний Хан, загинув поблизу села Діброва на Луганщині 29 травня 2024 року. Його життя обірвав ворожий мінометний обстріл. За 4 дні до цього захиснику виповнилося 34 роки.

Василь народився та жив у селі Верхні Гаї Львівської області. Закінчив місцеву школу та Стрийське ВПУ №8. Після навчання проходив службу. Згодом працював у транспортному цеху на Стрийському вагоноремонтному заводі монтером колії 4 розряду.

Колеги-залізничники запам’ятали Василя спокійним, врівноваженим, доброзичливим, тактовним, чуйним і правдивим. Він був наполегливим та рішучим у досягненні своїх цілей, дисциплінованим, працелюбним, сумлінно виконував свої посадові обов’язки, часто вносив пропозиції щодо вдосконалення роботи. Василь підтримував дружні стосунки з колегами по роботі, охоче приходив на допомогу. Любив справедливість і правду, відзначався високими моральними якостями, в колективі користувався авторитетом.

У серпні 2023 року чоловік поповнив лави захисників України. Служив у 63-ій окремій механізованій бригаді (в/ч А0296). Вісім місяців безперервно перебував на нульових позиціях фронту. Виконував бойові завдання як стрілець-помічник гранатометника. Побратими вважали його талісманом, оскільки присутність Василя на завданнях не раз дивом рятувала їх від загибелі.

Поховали Василя в рідному селі.

У нього залишилась мама, сестра та двоє братів, які також служать у ЗСУ.