Боєць Василь Варцаба на псевдо Вендиго поліг 1 листопада 2024 року неподалік міста Торецьк на Донеччині. Під час штурму отримав смертельне поранення у серце. Воїну тепер назавжди 29 років.

Василь народився у селі Осій на Закарпатті, навчався у місцевій школі. Розвивав здібності до виготовлення дерев'яних виробів, якому його навчали дідусь і батько. Василь не уявляв себе в іншій сфері, тож став столяром. Навіть у вільний від роботи час завжди хотів щось зробити своїми руками з дерева для власного дому. Обожнював музику, кіно, а ще – кулінарію, хист до якої допомогла проявити мама.

Після початку повномасштабного російського вторгнення чоловік узяв до рук зброю та став на захист України. Служив у 100-й окремій механізованій бригаді ЗСУ. Спочатку був старшим оператором дронів, а пізніше – стрільцем. За власні кошти купив автомобіль, щоб їздити з побратимами на позиції.

«Я й досі не можу в повірити, що більше тебе не обніму та не поцілую. Я вдячна Богу за щасливі сім із половиною років подружнього життя. Ти був надійним, люблячим, найкращим чоловіком, який назавжди залишиться у моєму серці. Ще 1 листопада зранку я навіть і не могла уявити собі, що повідомлення: «У мене все добре, скоро додому, люблю тебе» буде останнім…», – написала дружина полеглого захисника Тетяна.

Поховали Василя у рідному селі.

Удома на захисника чекали батьки та дружина.