Молодший сержант Віктор Новіков, позивний Вертоліт, загинув 28 квітня 2023 року під час виконання завдання поблизу селища Північне на Донеччині. Боєць відокремився від групи, щоб допомогти пораненому побратиму Валентину Савченку. Встиг зупинити критичну кровотечу та повідомити координати. Поки бійці чекали на евакуацію, їх атакував ворожий БПЛА. Внаслідок влучання боєприпасу Віктор отримав смертельне поранення. 1 квітня йому виповнилося 45 років.

Віктор родом з Полтавської області. Жив у місті Лубни. У 2019 році закінчив історичний факультет Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Працював вчителем історії і фізкультури у Лубенській школі №10. Мав активну громадську позицію, був головою громадської ради, засновником декількох громадських організацій та шкільного гуртка з єдиноборств.

У 2014 році він став одним з перших добровольців батальйону «Азов», брав участь у боях за Маріуполь, Мар’їнку та Іловайськ, де отримав поранення. Після початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Віктор пристав до лав 147-го батальйону 116-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Разом із побратимами боронив Сумщину й Донеччину.

За життя Віктор був нагороджений медалями: «За військову службу», «Захиснику Маріуполя», «За оборону рідної держави», «25 років незалежності України», «За жертовність і любов до України», «За участь в боях «Східний фронт»; орденами: «Лицарський хрест добровольця», «За вірність присязі»; відзнаками «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», «За участь в антитерористичній операції».

«Історія цієї людини не може розчинитися в нетрях і уламках минулого. Новіков Віктор Володимирович прожив життя гідне Героя та прийняв, безумовно, героїчну смерть. Він заслуговує, аби Україна, за яку він боровся і загинув, визнала значущість його особистості», – зазначив син загиблого.

Поховали воїна на Новаківському кладовищі у Лубнах.

У Віктора залишилися мама Ольга Якимівна та син Станіслав.