top of page

Віталій Ковальчук
3 березня 2022 р.
Життя 59-річного Віталія Ковальчука відібрав російський обстріл Чернігова 3 березня 2022 року. Він із цивільною дружиною Тетяною Тимошенко загинув у власній квартирі у будинку на вулиці Чорновола, 15, куди влучила ворожа ракета.
Віталій був родом із села Рейментарівка на Чернігівщині. Навчався на будівельника. Одружився, в подружжя народилися син і донька. Працював викладачем у будівельному училищі. Коли отримав квартиру на Чорновола, будинок ще не був завершений. Разом із сусідами допомагав закінчити спорудження. За життя Віталій мав багато робіт: на меблевій фабриці в Чернігові, був таксистом, будівельником за кордоном. Мешкав 20 років в Іспанії, де, зокрема, працював механіком на круїзному кораблі. Останнім місцем праці була власна майстерня з ремонту електроніки.
«Тато дуже любив природу, тварин, квіти – особливо орхідеї. Якийсь час його квартира в Іспанії виглядала, наче амазонський ліс: уся в зелені, орхідеї досягали стелі. Тато завжди знаходив собі заняття. Коли не працював, то щось відремонтує, стіни перефарбує, то квітами займається, то рибок доглядає», – розповіла донька Юлія.
Через кілька років життя в Іспанії дружина Віталія захворіла і померла. Він привіз її прах у Чернігів і поховав на рідній землі. Опісля – жив на дві країни, бо в рідному селі залишалася мама.
Згодом в Україні познайомився з Тетяною Тимошенко. Після трьох років стосунків на відстані вирішив повернутися в Чернігів.
«А потім почалася повномасштабна війна. Я дзвонила йому, казала, приїжджай у село. Не хотів, думав, що все швидко закінчиться. А далі ж підірвали мости, так вони з Танею не змогли приїхати. 3 березня подзвонила Віталіку, розповіла, що привезла його мамі поїсти. А він: «Пообіцяй, що як зі мною щось станеться, ти її не покинеш». Наполягав, хотів почути обіцянку. Звісно, я сказала це. О 13.00 мені так неспокійно на душі стало. Дзвоню Віталіку, не бере. Потім – Тетяні, те саме. Подзвонила знайомій, а вона кричить. У той район ракета влетіла», – пригадала Марія Ковальчук, родичка Віталія.
Віталій, Тетяна і її син Роман були в коридорі. «Ми з мамою лежали на підлозі, я був біля стіни, мама ліворуч, Віталій стояв навпроти кімнати. Уламками стіни його відкинуло в кімнату і привалило. На нас із мамою впали плити з верхніх поверхів. Мама загинула за секунди, а мені пощастило, бо я був біля стіни і плити впали трохи під кутом і не задавили мене повністю», – розповів Роман.
Його евакуювали за пів години після, згодом дістали тіло Віталія. Тетяну Тимошенко звільнили з-під завалів тільки на 40-й день, бо в місті не було техніки, що могла би підняти плити на шостому поверсі.
«Віталій і Тетяна були дуже світлі, добрі. На моєму життєвому шляху більше таких не траплялось», – сказала племінниця Наталія Купрієнко.
У Віталія залишилася мама. Її, як і обіцяла, Марія Ковальчук забрала жити до своєї родини. За кордоном мешкають двоє його дітей. У січні 2024 року народився онук, який знатиме дідуся лише за розповідями рідних і фотографіями.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page