Віталій Матвієнко загинув у селищі Прудянка Харківського району Харківщини 25 березня 2022 року. Того дня автомобіль банку привіз пенсію і чоловік пішов забрати свою й мамину. Незабаром жінці зателефонували і сказали, що син загинув.

«Біля машини прилетів снаряд. Поряд із ним було ще дві людини. Загинув тільки син. Тіло відвезли до моргу. Дякуючи старості, який п'ять днів їздив по тіло, його таки забрали і поховали в Прудянці. Хата наша розбита. Я залишилася сама. Оселилася в іншому селі з сусідкою в хатині на дві кімнати».

Віталієві Матвієнку було 48 років. Народився в Прудянці. Працював на заводі, в охороні. Був одружений, а після розлучення жив із матір'ю. Останні два роки мав інвалідність третьої групи.

«У нього дуже боліла спина. Потім виявилося, що грижа. Сину зробили операцію, вставили пластину… Він мені у всьому допомагав – по дому, на городі. Перед війною ми перекрили дах хати, поставили паркан, тільки не прийшлося там сину пожити».

У Віталія Матвієнка залишилися мати і донька.