top of page
Віталій Потарась

Віталій Потарась

3 січня 2023 року

Солдат Віталій Потарась загинув 3 січня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Павлівка на Донеччині. Під час евакуації поранених побратимів боєць отримав поранення, яке виявилося смертельним. Наступного дня захиснику мало виповнитися 46 років.

Віталій народився в селі Велика Яблунька Волинської області. Закінчив Міжнародний економічно-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука в Рівному. Працював у будівельній компанії, яка займалася відновленням мостів.

Під час повномасштабної війни Віталій став військовослужбовцем 68-ї окремої єгерської бригади ЗСУ. Був мінометником.

«Попри те, що тато не служив, він прийняв рішення захищати Україну. Пройшовши навчання, у квітні вже був на позиціях. Ми намагались усім допомагати. Тим, що ми йому передавали, він завжди з усіма ділився. Любив поговорити. Дуже добре відгукувався про своїх побратимів. Коли приходив у відпустку, сказав, що навіть якби мав можливість лишитися вдома, не зміг би, бо не може залишити побратимів. Перед тим, як він загинув, я з ним десь о 3-й ночі востаннє говорила. Він сказав, що там зрозумів, як сильно хочеться жити! І що коли закінчиться війна, він обов’язково поїде до свого побратима, який загинув у липні, щоб схилити голову над його могилою. Смерть Віктора для нього була болючою, бо він був як брат для нього… Мій тато завжди був добрим і хорошим. Я пишаюсь ним та його мужністю. І тим, що навіть під час обстрілу він робив все, щоб врятувати пораненого!» – розповіла донька загиблого Вікторія.

«Мій брат не служив в армії, не мав військового досвіду. Та рішення іти на війну прийняв твердо – у березні 2022 року вступив до лав ЗСУ. Був без ротацій, мав лише одну відпустку в жовтні 2022 року, коли ми з родиною та друзями організували збір та придбали два авто для роти брата. Дуже люблю його, пишаюся його мужністю! Він загинув разом із ще чотирма побратимами, рятуючи пораненого», – додала рідна сестра воїна Лілія.

Поховали захисника у рідному селі.

Вдома на Віталія чекали мама Ганна Григорівна, дружина Оксана, донька Вікторія, сини Артур і Максим, сестри. Артур також служить у ЗСУ.

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Павлівка, Донецька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page