44-річний старший солдат Віталій Труба, позивний Папай, загинув 20 лютого 2023 року біля села Дубово-Василівка Бахмутського району Донеччини. Під час виконання бойового завдання зазнав смертельних поранень в результаті ворожого артилерійського обстрілу.

Віталій народився і жив у Києві. Навчався в середній школі №240. Згодом здобув фах кухаря суднового в Київському ПТУ річкового транспорту №32. Працював у різних компаніях: «Такт» (охоронник), «Інтернет-Медіа» (експедитор), ВАТ «Воля-Кабель», ТОВ «Провайд» (технік), ТОВ «НВП ДЗБК» (інженер). З серпня 2019-го був кур’єром Київської дирекції АТ «Укрпошта». Скрізь зарекомендував себе працелюбним, відповідальним і пунктуальним співробітником, завжди був відкритим до розвитку, здобуття нових навичок і знань. Він особливо цінував дружбу, був вірним та надійним товаришем, надзвичайно щирим і позитивним, його гумор і добре слово завжди цінували друзі. Головними захопленнями чоловіка були риболовля і мототехніка. Любив подорожувати, кататися на лижах, куховарити, проводити час з сином і дружиною, з родиною та друзями. Мріяв посадити і виростити горіховий сад і виноградник, мати власного моторного човна, побудувати сауну.

Під час повномасштабного вторгнення Віталій воював за свою країну в лавах 56-ої окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України. Обіймав посаду номера обслуги мінометного взводу.

«Віталій – вірний побратим, щирий друг, турботливий син, надійний, мудрий, добрий, люблячий чоловік і батько. Він особливо дбав, щоб виховати нашого сина Євгенія достойним і справжнім громадянином України, забезпечував йому найкращу освіту, завжди передавав свій досвід і вміння, прищеплював найкращі свої риси – справедливість, цілеспрямованість, виваженість та відповідальність. Я дякую тобі, коханий, за твоє тепло та ніжність, розуміння та підтримку. Дякую, що всі ці роки ти кохав мене і робив щасливою, оберігав і захищав нас. Ми виконаємо всі твої настанови і реалізуємо наші спільні плани та мрії. Від початку війни і до останнього подиху Віталій був вірний своїй військовій присязі, своєму покликанню, Батьківщині та всьому українському народові», – поділилася дружина загиблого Антоніна.

Поховали воїна в селі Рожівка на Київщині.

У Віталія залишилися батько, дружина, син, сестра, брат, інші рідні, друзі та побратими.