Старший солдат Віталій Волицький прийняв свій останній бій 22 серпня 2022 року біля селища Опитне на Донеччині. Захиснику тепер назавжди 29.

Віталій Сергійович народився в багатодітній родині в селі Тинівка Черкаської області. Після закінчення місцевої школи здобув вищу освіту в Київському інституті бізнесу і технологій. Навчався за спеціальністю «Фінанси та кредит». Останні роки жив у місті Вінниці. Працював інкасатором в АТ «Ощадбанк». На дозвіллі колекціонував лімітовані номінали українських монет, займався спортом.

З початку повномасштабної війни Віталій пішов до військкомату та був мобілізований до Збройних Сил України. Службу проходив у 115-ій окремій механізованій бригади. Обіймав посаду командира бойової машини. Воював на Чернігівщині, Київщині, Харківщині й Донеччині.

«Незважаючи на свою бронь на роботі, в перший день повномасштабного вторгнення мій брат добровільно став на захист України. Він завжди був людиною слова та честі. Пам'ятаю його слова: «Якщо не ми, то хто? Це наш обов'язок – захистити свою сім'ю!». Особистим прикладом та лідерськими якостями показував взірець мужності та відваги. Героїчно загинув, захищаючи свободу та незалежність України. До останнього залишився вірним військовій присязі та українському народові», – розповіла Дар'я Волицька.

Посмертно боєць нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Поховали Віталія в рідному селі.

Вдома на нього чекали батьки, старший брат, дві молодші сестри й цивільна дружина.