31-річний командир батальйону, майор Віталій Бохонок, помер 29 липня 2022 року внаслідок важких поранень, отриманих під час бойових дій на Донеччині. Офіцер прижиттєво став повним лицарем ордена Богдана Хмельницького.

Віталій народився у селі Павлівка Миколаївської області. Закінчив Інституті фізичної культури і спорту та військову кафедру Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Здобув кваліфікацію вчителя фізичної культури і спорту та предмету «Захист Вітчизни». Також отримав первинне офіцерське звання – молодший лейтенант. Захоплювався футболом та футбольною аналітикою.

З 2014 року Віталій служив у Десантно-штурмових військах Збройних сил України. У складі 79-ї бригади брав участь в АТО/ООС. За високий професіоналізм та мужність 2019 року отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

З 2022 року майор Бохонок служив командиром 2-го батальйону 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. З перших днів повномасштабного вторгнення брав участь в обороні українських земель від російських окупантів, за що був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІ і І ступенів.

25 липня 2022 року, виконуючи бойове завдання біля селища Зайцеве Донецької області, офіцер отримав важкі поранення. За 4 дні Віталій помер у лікарні.

«Мій Герой, моє життя, мій Всесвіт… Він був прикладом для бійців та побратимів. Мудрий, розумний, освічений та Святий… Вірш Ліни Костенко, який я йому завжди читала: «Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, – на сьогодні, на завтра, назавжди! – ти залишишся в серці моїм. А чому? То чудна теорема, на яку ти мене прирік. То все разом, а ти – окремо. І сьогодні, і завтра, й навік», – розповіла дружина Лариса.

Поховали офіцера у с. Щербані на Миколаївщині.

Вдома на Віталія чекали батьки і дружина.