Життя Владислава Апалькова обірвалося у Лимані на Донеччині за кілька днів до звільнення міста з російської окупації.

8 вересня 2022 року хлопчик із вітчимом Миколою і його кумом Євгеном пішли до лісу. Там вони підірвалися на міні – Владислав і Євген загинули на місці. Вітчим хлопця, який тоді вижив, отримав 90% опіків, також йому відірвало руку.

7 жовтня 2022-го Владиславові мало виповнитися 11 років. Хлопчик був родом із Лимана. Зростав у багатодітній сім’ї, мав ще старшого брата і молодшу сестру.

Дуже любив своїх рідних. Тісний зв’язок у Владислава був із бабусею Людмилою Яківною. Вона приділяла багато уваги онукові, допомагала йому розвивати свої здібності.

Владислав навчався у Лиманському ліцеї №5. Захоплювався футболом, комп’ютерним програмуванням і астрономією. Любив спостерігати за зірками, планетами. Любив грати в ігри.

«Владік у мене був дуже доброю, порядною, совісною дитиною. Навчався на відмінно, чудово знав математику, мав найкращі досягнення серед однокласників», – розповіла бабуся Людмила Скицька.

«Він був активною, життєрадісною, веселою, допитливою й ерудованою дитиною, мав багато друзів. Дуже полюбляв навчання. У родині був відповідальним і дбайливим, допомагав батькам по господарству», – розповіли у навчальному закладі, учнем якого був хлопчик.

Старший брат Владислава Апалькова пішов боронити Україну в лавах ЗСУ.