Старший лейтенант Владислав Гончаренко, позивний Академік, поліг 5 березня 2024 року в бою в районі селища Білогорівка, що на Луганщині. Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав смертельні поранення. У квітні офіцеру виповнилося б 26 років.

Владислав народився і жив у місті Покров Дніпропетровської області. У 2014 році вступив до Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім навчався у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.

Після випуску в 2018 році молодий офіцер розпочав службу в лавах Збройних Сил України. Спочатку служив у в/ч А2120. Потім перевівся до 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. Брав участь в ООС. Під час повномасштабної війни Владислав воював на посаді командира роти.

За свою службу офіцер отримав такі відзнаки: «Ветеран війни», «»За взірцевість й у військовій службі 3 ступеня», «Сталевий Хрест», «Учасник АТО», «За оборону України».

«Владислав був справжній чоловік та військовий по призначенню, він ще в дитинстві мріяв повʼязати життя зі службою, та до останніх днів казав: «Я ніколи не залишу своїх хлопців, я буду з ними до кінця, я буду боронити країну, допоки не настане мир». Він був найкращий син, люблячий чоловік та батько». – розповіла його дружина Віра.

Поховали офіцера в рідному місті.

У Владислава залишились дружина, донька, батьки та сестра.