Старший інспектор сектору ювенальної превенції 27-річний Владислав Жданов загинув 21 травня 2024 року в місті Краматорськ Донецької області. Того дня під час виконання бойового наказу колега, що був за кермом, не впорався з керуванням і влетів у військовий КрАЗ.

Народився Владислав на Донеччині в селі Христівка. Після закінчення школи здобув вищу освіту в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, де отримав спеціальність магістра з превентивної діяльності. Мав звання капітана. Працював у відділі превенції Краматорського районного управління поліції. З родиною проживав у місті Костянтинівка.

З 2014 року виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема з оборони міста Костянтинівка. Під час повномасштабної війни займався евакуацією населення з лінії фронту – Бахмут, Авдіївка, Кліщіївка. Вивозив дітей з окупованих регіонів.

За свою службу нагороджений нагрудним знаком «Учасник бойових дій», відзначений грамотами та подяками.

«Влад був найкращим у всьому: в житті, в роботі, в любові, у ставленні до людей, як чоловік, як тато. Таких, як він, більше не буде та й не було в моєму житті. В нього було важке дитинство, в 9 років осиротів і його виховував старенький дідусь. В дорослому віці завжди опікувався сиротами та малозабезпеченими родинами. На кожне свято ми їхали з ним до них з подарунками. Жив роботою, віддавався їй повністю. У нього навіть хобі не було: його хобі – то його робота. Його родина і робота – це його пріоритети. Обожнював своїх донечок – Полінку та Марійку. Мій чоловік, мій Герой, мій Всесвіт!», – розповіла Ольга, дружина загиблого.

Поховали Владислава в селі Іванопілля Краматорського району Донецької області

У нього залишились дружина Ольга, доньки Поліна та Марія, яким на момент загибелі тата було 5 років та 3 місяців відповідно.