Солдат Володимир Гуров, позивний Гурік, загинув 27 жовтня 2022 року під час евакуації поранених та загиблих побратимів біля села Бахмутське на Донеччині. Рівно за місяць до загибелі захиснику виповнилося 25 років.

Володимир народився та проживав у місті Лисичанськ Луганської області. Навчався у школі №8. Здобув фах машиніста електровоза у місцевому професійно-технічному училищі. Працював у поліції охорони, звідки його призвали на строкову службу до Національної гвардії України в/ч 3027 «Барс». З 2019 року служив у Лисичанському військкоматі за контрактом. Збудував сім'ю, виховував первістка. Захоплювався автомобілями, майже весь вільний час проводив у гаражі. У нього був чорний Кіт, якого він неймовірно любив.

Під час повномасштабного вторгнення Володимир приєднався до лав 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду водія. Разом із побратимами стримував наступ окупантів у гарячих точках фронту.

«Коханий, неймовірна людина з великим серцем. Найкращий чоловік та батько. Добрий та життєрадісний, завжди прагнув усім допомогти. Віддав за нас життя ,казав: «Хто вас захистить, якщо не я». Він тепер наш янгол. Назавжди в наших серцях…» – розповіла дружина Юлія.

Поховали захисника на Краснопільському кладовищі на Дніпропетровщині.

У Володимира залишилися батьки, дружина та дворічний синочок.