Матрос Володимир Кремінський, позивний Локі, загинув 29 серпня 2022 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Білогірка Херсонської області. Захиснику було 28 років.

Володимир народився у місті Хмельницький. Навчався у місцевому навчально-виховному комплексі № 9. Згодом закінчив Кам’янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Проходив строкову військову службу в Збройних силах України у військовій частині підпорядкування Головного управління розвідки. Після служби здобув вищу освіту у Вінницькому національному технічному університеті на факультеті «Автомобілі та транспортний менеджмент». Працював за спеціальністю у європейській мережі.

У перший день повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, Володимир, не вагаючись, пішов воювати у складі 18-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї ОБрМП. Служив на посаді стрільця-санітара десантно-штурмової роти. Під час служби неодноразово рятував своїх побратимів під обстрілами.

29 липня в ході бойових дій з противником на Херсонському напрямку Локі отримав першу контузію. Після лікування у шпиталі відразу повернувся до побратимів на передову. Рідним казав: «Там вбивають наших дітей, ви що, мені пропонуєте сісти і сидіти склавши руки у 28 років? Хто, якщо не я? Ті хлопці, що мають по двоє-троє дітей? Прийміть моє рішення. Я вирішив, що маю бути там і захищати нашу країну».

«Володимир завжди був такий у своїх рішеннях. Якщо він сказав, що він щось зробить, ми знали, що це буде до кінця, і не має значення, в чому це було питання. Він таким справжнім був чоловіком, на якого точно можна було обпертися, як у фізичному, так і в моральному плані. Він був сонячним, яскравим, добрим, надійним, відважним чоловіком і захисником», – розповідає сестра Анна.

Поховали військовослужбовця на Алеї Слави у рідному Хмельницькому. Посмертно Герою присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади».

У Володимира залишилися батьки і сестра.