25-річний розвідник Володимир Остапенко загинув 8 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Боєць народився у м. Павлоград на Дніпропетровщині. Закінчив школу і одразу пішов на службу до Збройних сил України. У вільний час постійно займався спортом.

Чоловік служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» ще з початку російсько-української війни. Брав участь в АТО/ООС. Боєць любив службу та бачив себе у військовій справі.

Коли почалася повномасштабна війна, Володимир у складі бригади обороняв Харківську область. За словами сестри Ірини, 8 березня він попрощався з рідними, сказав, що всіх любить. І після цього зв’язок з ним зник.

Понад 20 днів близькі не могли знайти жодної інформації про свого захисника. Врешті, на зв’язок вийшов місцевий житель Ізюма. Чоловік розповів, що поховав Володимира та ще двох його загиблих побратимів.

«Володимир був гарною людиною, доброю, завжди на позитиві, як би йому важко не було – це найкраща риса його характеру. Як ясне сонечко – поговорив з ним і отримаєш заряд позитиву. Він завжди прийде на допомогу, коли цього потребують. Любив свою країну. Говорив: «Хто, як не ми, її збережемо», усі свої роки присвятив армії, не бачив себе в іншій справі. Як би нам важко не було, вся родина його підтримувала! «Перемога за нами», – кожен раз це говорив! Нам дуже його не вистачає. Вова – наш Герой! Ми помстимося за кожного українця», – розповіла кохана дівчина бійця Тетяна.

Сержант Остапенко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя у рідному місті на Алеї Слави Луганського цвинтаря.

Вдома на Володимира чекали батьки, сестра і кохана дівчина.