Військовий Володимир Базилюк загинув 22 лютого 2023 року в бою з окупантами біля міста Кремінна на Луганщині. Бійцю було 36 років.

Володимир народився в селі Малеве Рівненської області. Закінчив Малівську середню школу. Потім здобув фах столяра у професійно-технічному училищі. Одружився. Багато працював, щоб забезпечити сім’ю. Любив проводити час із дітьми та коханою дружиною. Мав багато планів на життя.

Однак повномасштабна війна обірвала всі мрії. Володимир, не вагаючись, пішов захищати рідних та свою країну від російських окупантів. Став до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обійняв посаду старшого навідника у мінометному взводі.

«Достойно жив і достойно боровся. Єдиний син, найкращий чоловік, люблячий татусь і вірний друг. Завжди усміхнений і спокійний, з чистим сумлінням. За покликом серця став до лав ЗСУ. Захищав свою землю та свій народ. Скільки доброго та світлого чекало його в майбутньому! Спочивай у славі! Україна буде такою, про яку ти мріяв!» – розповіла знайома загиблого і вчителька місцевої школи Тетяна Дудас.

«Більше сотні хлопців з нашої громади взяли до рук зброю і стали на захист нашої держави. Володя теж, за першим покликом, став до лав ЗСУ, в стрій елітних Десантно-штурмових військ. Швидко опанував військову професію і гідно робив свою справу. Як і в мирному житті. Був тим, кого можна було ставити в приклад. Розуміючи, як переживають за нього рідні і близькі, завжди говорив: не переживайте, все добре, все є. Так само відповідав і мені: «Нічого не треба, віддайте тим, хто потребує». Скромний, спокійний, ввічливий, виважений, добрий господарник, люблячий син, коханий чоловік, відмінний сім’янин і найкращий тато. Бракує слів, щоб передати душевний біль…» – зазначив голова Боремельської громади Віктор Коренюк.

Поховали захисника у рідному селі.

У Володимира залишилися мама Ганна Євгенїївна, дружина Наталія, донька Карина та син Артур.