11 березня 2022 року 18-літній Володимир Горовий разом зі старшим колегою вирушив пішки з міста Бровари у напрямку села Марківці Чернігівської області. Вони прямували полями. Дорогою потрапили під обстріл і зійшли на трасу. На узбіччі неподалік заправки між Броварами і Великою Димеркою раптом пролунали постріли. Колега юнака побіг, а Володимира поранило.

Тіло хлопця на автозаправці правоохоронці знайшли після звільнення Київщини та Чернігівщини з окупації, 14 квітня 2022 року. У висновку про смерть, який потім отримала родина, було вказано, що юнак загинув від множинних вогнепальних поранень.

Володимир Горовий народився у селі Марківці Чернігівської області. Навчався в Ніжинському фаховому коледжі на тракториста. Втім коледж так і не закінчив. Пішов працювати вантажником на продуктовий склад у селі Квітневе Броварського району. Гроші юнаку були потрібні, щоб здійснити мрію про власний дім.

«Він був емоційним, життєрадісним і цілеспрямованим. До всього підходив з усмішкою. Володя дуже любив футбол. Коли мав вільний час, грав із хлопцями на майданчику. Ходив у тренажерний зал. Він хотів жити окремо від батьків. Поряд з родинним домом продавався будинок – він мріяв заробити гроші і купити його. Ми хотіли поїхати разом до Львова. Я обіцяла йому, що поїдемо…», – розповіла Антоніна Горова, рідна сестра Володимира.

Повномасштабна війна застала хлопця на роботі у селі Квітневе. Понад тиждень він із колегою перечікував обстріли та бойові дії у Броварах, а потім співробітник вмовив Володимира разом вирушити додому пішки...

25 квітня 2022 року Володимира поховали у Броварах, спершу – як невідомого загиблого.

«Ми не розуміємо, чому так сталося, адже при ньому були документи і його можна було опізнати. Батьки ніяк не можуть прийняти цю втрату…», – сказала сестра Володимира.

У загиблого залишилися батьки і сестри.