23-річний командир роти Володимир Лемещук, позивний Тор, загинув 20 квітня 2022 року в бою з окупантами під Попасною на Луганщині. Офіцер встиг евакуювати з поля болю поранених підлеглих, однак сам отримав смертельне поранення.

Володимир народився у селі Гайки-Ситенські Рівненської області. Обравши шлях військового, закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. У вільний час любив рибалити та подорожувати. Одружився та створив родину, яку беріг та обожнював.

З 2019-го року молодий офіцер служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Спочатку був командиром взводу, неодноразово виконував бойові завдання на території ООС. Під час повномасштабної війни Тор командував ротою у своїй бригаді. Бійці його підрозділу мужньо боронили Донбас із перших днів вторгнення.

«Військовослужбовці із вдячністю говорять про свого ротного. Особливо відзначають його фаховість та врівноваженість під час ведення бою. Стверджують, що його впевненість передавалась і їм, а відтак кожен з них знав свій маневр у тій чи іншій ситуації на полі бою. А чотирьом бійцям Володимир Лемещук врятував життя: він на своїх плечах виніс їх у безпечне місце під шаленим ворожим артобстрілом», – зазначили у НАСВ.

«Неймовірно прожиті чотири з половиною найкращих років спільного життя я завдячую йому. Адже Володимир найкращий, неповторний, люблячий чоловік. Турботливий і улюблений татусик для своєї донечки, якій на той момент було всього 14 днів від народження. Я не зустрічала такої чистої, доброї, вірної, чесної, мудрої, справедливої, життєрадісної, вольової, працьовитої, відповідальної Людини. Тебе скрізь цінували, прислуховувались до порад і Ти був найкращим командиром для своїх побратимів. Ти моя душа, мій подих, моє життя, ти всесвіт, який тепер є в нашій донечці. Я і маленька безмежно любимо і пишаємось Тобою. Для когось ти просто людина, Воїн, та для нас Ти весь світ! Ти наш Ангел-Охоронець!» – розповіла кохана дружина офіцера Іванна.

Капітан Лемещук був нагороджений нагрудними знаками «Срібний хрест» та «За зразкову службу», орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Поховали захисника у селі Ситне на Рівненщині.

У Володимира залишилися дружина і донечка, яка народилася у 2022 році.