top of page
Володимир Ватула
29 квітня 2022 р.
29 квітня 2022 року в Ізюмі через відсутність медичної допомоги помер 51-річний Володимир Ватула. Він мав рак нижньої щелепи.
«Під час окупації у місті зник газ. Володя жив в іншому районі, ми з родиною пішли його провідати. Заходимо, а він сидить у хаті, де температура повітря була градусів 5. Сусідка, яка мала опалення на дровах, приносила гарячий чайничок, щоби принаймні чаю попив. Дружина з дочкою пішли на той час пожити в рідних, а Володя стеріг майно. Я сказав, щоб йшов з нами, буде принаймні в теплі», – пригадав двоюрідний брат Сергій Ватула.
До повномасштабної війни Володимир носив на щоці пов'язку, під якою мав рану. Він пройшов три хіміотерапії, операцію, стан покращувався, на черзі була ще одна хіміотерапія у Харкові, але під час окупації виїхати з міста у чоловіка не було змоги.
«Як і не було належної медичної допомоги. Найбільше, що ми могли для нього зробити, це шукати по людях знеболювальне. У нашому районі, на іншому березі Сіверського Дінця, окупанти зігнали лікарів і відкрили ще одну, окрему від центральної, лікарню, в першу чергу, для лікування своїх же. Коли ми прийшли, нас там просто відфутболювали», – розповів Сергій.
З часом Володимир практично перестав їсти, бо вся їжа випадала через дірку у щоці, в яку перетворилася рана.
«Ми живемо у приватному секторі, люди тримають корів, то купували йому молоко, щоби пити. Шукали домашнє вино, щоб притупити біль. Очевидно: йому треба було сильне знеболювальне. Але давали, що знаходили… Володя намагався триматися, не хотів завдавати клопотів. Він розумів, що ситуація нелегка: світла немає, готуємо на вогнищі, обстріли. Так він просто висох і помер», – пригадав Сергій.
Родина знайшла можливість поховати Володимира на цвинтарі. У той час окупанти переважно закопували тіла в мішках у Ізюмському лісі.
«Довелося збирати гроші по нашій вулиці, бо не вистачало на копання ями і транспорт», – додав Сергій.
Володимир Ватула народився і жив в Ізюмі. Після школи пішов працювати робітником на завод. Потім влаштувався на залізничне підприємство, а останній період їздив на Дніпропетровщину працювати охоронником.
У Володимира Ватули залишилися неповнолітня дочка, дружина, сестра.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page