top of page
Яків Флорескул
29 липня 2023 року
43-річний молодший сержант Яків Флорескул загинув 29 липня 2023 року поблизу села Роботине Запорізької області. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок влучання ворожого КАБу.
Яків Олексійович народився і жив у селі Дібрівка Чернівецької області. Закінчив Чернівецьке професійно-технічне училище №4. У 1998-1999 рр. проходив військову службу в ЗСУ. Одружився, згодом з коханою виховували сина та доньку. Самотужки будував будинок для своїх дітей та мріяв про новосілля у великому родинному колі. Працював на будівництві в Київській області.
24 лютого 2022 року, прокинувшись від вибухів, Яків вирішив повернутися додому. Коли переконався, що з його сім'єю все гаразд і його дітям «поки що» нічо не загрожує, пішов до районного військкомату зі словами: «Я не буду чекати, поки вони прийдуть до мене додому». І вже 2 березня долучився до лав 116-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення підвозу боєприпасів мінометного взводу. У травні 2022 року разом з побратимами стояли на захисті Харківщини, далі все літо тримали кордон на Сумщині в складі 22-го стрілецького батальйону. Взимку 2023 року боєць пройшов військові навчання НАТО в Польщі. З травня 2023-го боронив Запорізький напрямок (П'ятихатки, Роботине), де велись активні бої.
«Яша був найдобрішою людиною в нашому батальйоні, завжди на позитиві, в нього завжди все було добре, навіть якщо це не так», – зазначили побратими.
«Яша був дуже чуйним і доброзичливим, завжди усміхненим і привітним, ніколи ні з ким не конфліктував. Його поважали та любили друзі, сусіди й односельчани. Ця клята війна забрала в нас найдорожчого братика, коханого чоловіка, люблячого, турботливого татка і найкращого сина. В кожного з нас серце розірвалось на шматки і померла частина душі від такої непоправної втрати... Я досі не вірю, що його нема! Все чекаю дзвіночка і його незабутніх слів: «В мене все гуд! Нічо не роблю. Сиджу..шарюсь…» – розповіла його сестра Світлана.
Поховали захисника на кладовищі рідного села Дібрівка.
В Якова залишилися мама, дружина, син, донька, дев’ятеро братів і сестра.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page