40-річний старший солдат Ярослав Маландій, позивний Алям-Балям, загинув 19 травня 2023 року в бою з окупантами біля міста Авдіївка на Донеччині. Під час ворожого артилерійського обстрілу боєць отримав смертельні поранення.

Ярослав народився і жив у місті Суми. Навчався в школі №19. Потім закінчив Сумське ПТУ №2 та здобув професію кранівника. Працював на місцевому заводі, потім став водієм. У вільний час любив ходити по гриби та на риболовлю.

У 2016 році чоловік став на захист Батьківщини у складі ЗСУ. В зоні АТО був водієм-електриком відділення управління командира батальйону взводу зв’язку 58-ої окремої мотопіхотної бригади. З 2019-го захищав країну на посаді старшого водія мотопіхотного відділення.

«Протягом всіх років з Ярославом служив і його військовий пес породи пітбуль на ім’я Харіс. 23 березня 2020 року під час виконання бойового завдання в автомобіль, яким кермував мій чоловік, влучив снаряд. Цей пес закрив собою Ярослава, врятувавши того разу йому життя. Мій чоловік зміг витягти з понівеченої автівки побратима. На знак вдячності Харісу за своє врятоване життя він привіз додому його цуценя, яке назвали Кімою. За час служби Ярослав мав чимало контузій. Але після отриманих того дня травм чоловік звільнився з військової служби», – розповідає дружина воїна.

24 лютого 2022 року Ярослав приєднався до Сумської ТРО та вирушив на захист країни від окупантів. Згодом поповнив лави Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Був навідником механізованого відділення. Разом із побратимами захищав Україну на різних гарячих напрямках фронту.

За час служби воїна нагородили медалями «За оборону рідної держави» та «За вірність присязі».

«Ярослав був чудовою людиною, він завжди приходив всім на допомогу, був дуже сміливим і чуйним. Він міг все, не існувало такого, чого б він не зміг. Нам із донькою його дуже-дуже бракує», – додала жінка.

Поховали Героя на Алеї Слави Баранівського кладовища в рідних Сумах.

Вдома на Ярослава чекали дружина Олена й донька Каміла.