Старший солдат Ярослав Митюк на псевдо Патрік загинув 15 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нововодяне Луганської області. Воїн отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок російського артилерійського та мінометного обстрілів. Захисникові було 28 років.

Народився Ярослав на Львівщині в селі Добряни. Після закінчення школи переїхав до Португалії, де вже мешкали його батьки. Перед початком повномасштабної війни повернувся в Україну. Одружився. Проживав у селищі Долиняни Львівської області. Займався будівельними роботи, укладанням бруківки. На дозвіллі любив рибалити та проводити час з донькою та дружиною.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, зайнявся волонтерством, приганяв авто на фронт. Згодом став на захист Батьківщини у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Обіймав посаду стрільця-санітара.

«Чоловік був дуже добрим і щедрим. Легко вчився чомусь новому, все, за що брався, доводив до логічного завершення. Мав багато друзів, був вірним другом. Обожнював нас з донечкою, своїх батьків і брата. Все для нас робив, собі міг в чомусь відмовити, але нам давав все і навіть більше. Відважний і мужній, чесний і турботливий. Наш найкращий!», – розповіла дружина Наталія.

Поховали захисника у рідному селі.

У Ярослава залишились батьки, брат, дружина та донька, якій на момент загибелі тата був лише рік.