Старший сержант Єгор Бартош, позивний Ехо, загинув 29 липня 2022 року під час теракту в тимчасово окупованому селищі Оленівка Донецької області. За тиждень до цього захиснику виповнилося 34 роки.

Єгор народився на території Росії, де проживали його батьки. Вони розлучилися, коли йому виповнилося 5 років. Азамата – таке ім’я йому дали батьки, а дідусь пізніше змінив на Єгора – залишили на виховання дідусю й бабусі в селі Корніївка Київської області. Там він навчався в школі. Мав багато друзів, веселу і невгамовну вдачу. Після 8-го класу вступив до Львівського військового ліцею імені Героїв Крут. Згодом навчався в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Вищу освіту здобував у Київському національному університеті технологій та дизайну на інженерно-економічному факультеті. Був майстром на всі руки. Любив тварин і швидкість. Обожнював їздити на своєму мотоциклі.

У 2014 році Єгор добровільно став на захист України. Вступив до лав Окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Брав участь у найзапекліших боях: у 2014-му – за Іловайськ, 2015-му – Широкинська операція, 2017-му – бої за Мар’їнку та Красногорівку, у 2019-му – оборона Світлодарської дуги.

24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, Єгор був у Маріуполі. Разом із побратимами він героїчно тримав оборону міста протягом 86 днів. 16 травня за наказом командування був змушений вийти із заводу «Азовсталь» і потрапив у російський полон. Окупанти утримували українських захисників у колонії селища Оленівка. А потім влаштували там теракт.

«Справжній патріот, Герой України, Герой Маріуполя, Герой «Азовсталі». Добрий, чуйний, веселий. Твою посмішку і твої жарти ми не забудемо ніколи. Просто найкращий. Світла, чесна людина, людина совісті, справжній друг, брат, онук, побратим», – зазначили побратими, рідні та друзі.

З Єгором попрощалися 25 квітня 2023 року на Байковому кладовищі в Києві. За останньою волею Героя, його тіло кремували, а прах розвіяли в горах.

Посмертно Герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У захисника залишилися бабуся, брат і тітка.