Лейтенант Євген Рясний, позивний Рясік, загинув 31 березня 2022 року під час оборони Маріуполя від російських окупантів. Важкопоранений, маючи травматичну ампутацію кінцівки, офіцер помер під час евакуації з міста. Росіяни збили гелікоптер, яким намагалися вивезти українських оборонців. Захиснику назавжди 28 років.

Євген народився в селі Михайлюки Луганської області. Закінчив Лисичанський педагогічний коледж. Потім здобув вищу освіту за спеціальністю політолога та викладача. Любив спорт, зокрема, футбол. Був ультрас луганського ФК «Зорі» та київського «Динамо».

З 2016 року служив у лавах полку «Азов», який став частиною Національної гвардії України. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Воював на Світлодарській дузі, за Широкине та Докучаєвськ.

З перших днів повномасштабної війни Рясік разом із побратимами обороняв Маріуполь від окупантів.

«Брат був опорою для родини. Завжди знав, що робив. Досягав поставлених цілей. Цінував життя, але без вагань віддав його за Україну. 24.02.22 мав на руках документи для звільнення, але лишився боронити місто. 31.03 – це найстрашніша дата для нашої родини. Україна втратила гідного сина», – розповів брат загиблого Дмитро.

«Женя загинув у футболці, яку я напередодні дала йому на «Залізяці», бо в нього не було чистих речей. Цей завжди усміхнений хлопець в боях за Маріуполь отримав 2 тяжкі контузії та втратив ногу. Сподівався, що добереться до Дніпра, де його чекала дівчина. Вірив, що не покине його і вони одружаться. На початку березня Рясіка привезли на «Азовсталь» з контузією і я його відкапала. Як тільки йому стало легше, він втік до побратимів у місто, щоб воювати. Женю контузило знов і він опинився на «Залізяці», звідки також втік на позиції... Почувши про збитий гелікоптер, я до останнього сподівалась, що Рясіка там не було... але смерть не дала йому ще одного шансу. Він був позитивним хлопцем... Він радів, що живий, хоч не має ноги… Світла пам'ять! Слава Герою!» – написала посестра Олеся Мельниченко.

Лейтенант Рясик посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «За військову службу Україні». За час служби він був відзначений багатьма нагородами, зокрема, медалями «Козацький Хрест» ІІІ та ІІ ступенів.

У Євгена залишилися рідні, друзі та побратими, які за ним дуже сумують.