top of page
Євген Захарченко
24 січня 2024 року
Військовий Євген Захарченко трагічно загинув 24 січня 2024 року в ДТП на шляху автодороги Яготин-Сотниківка Київської області. За місяць до цього, 21 грудня, йому виповнилося 26 років.
Євген Олександрович був родом із села Мархалівка Київської області. Навчався там у школі. Потім закінчив Київське вище професійне училище деревообробки. З початком повномасштабного вторгнення разом із друзями одним з перших став на захист рідного села. Потім приєднався до підрозділу столичного ТРО та боронив Київщину, а згодом воював на Східному напрямку. Мав численні нагороди, серед яких: відзнака «За оборону Києва та Київської області», орден «Єдність та воля», нагрудний знак командувача Об’єднаних Сил ЗСУ «За мужність та звитягу» ІІІ ступеня.
«Один з найбільш кумедних та життєрадісних людей, яких я знав і з якими мене познайомила війна… Чоловік, якого батальйону, армії, людям… Усім… Дуже не вистачатиме», – згадав побратим з позивним Оболонь.
«З дитинства мав багато захоплень: любив тварин, любив куховарити і готував дуже смачні страви з нічого. Женя любив людей і завжди допомагав, захищав тих, хто цього потребував. Не дарма в його добрій душі пробудилася велика любов до справжнього... А як він читав Кобзаря… Став переможцем конкурсу читців… Був серед активної проукраїнської молоді, брав участь у багатьох культурних заходах – де Україна була понад усе!» – додала сестра Євгена.
«В його душі вирувало загострене відчуття справедливості, правди, волі, любові до родини та Батьківщини. Він ще зі школи загартовував себе, адже близько до серця прийняв події 2014 року, що в Україні війна, і, можливо, доведеться захищати свій дім, родину, своє село та рідну Україну… Запальний, веселий, завжди усміхнений. Женя неймовірно любив життя. Він був гарним товаришем, завжди приходив на допомогу. Відкрита, чесна, справедлива людина. Як би страшно й тяжко часом не було, але він з честю й гідністю виконував свій військовий обов’язок», – розповіли у Глевахівській громаді.
Поховали військового в рідному селі.
У Євгена залишилися любляча родина, багато друзів і побратими.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page