top of page
Юрій Дацко

Юрій Дацко

4 травня 2024 року

Захисник Юрій Дацко, позивний Юцик, загинув 4 травня 2024 року на околиці міста Часів Яр Донецької області. Під час евакуації поранених він разом з іншими військовими потрапив під обстріл. Отримавши поранення, просив побратима залишити його, аби той встиг врятуватися. Проте стався наступний обстріл, під час якого Юрія смертельно поранило в голову. Йому було 39 років.

Юрій народився у Львові. Навчався у школі №62. З дитинства був активним. Любив спорт.

«Юра дуже хвацько грав у волейбол, любив футбол, швидко бігав. Якщо якісь спортивні змагання – це завжди був він. На нього можна було розраховувати. Якщо в грі складалася якась важка ситуація – передавали пас на Юрка, він впорається!», – пригадує Олесь Федорченко, однокласник Юрія.

Після навчання чоловік працював на заправці, а потім вирішив відкрити сімейну справу – разом з тестем і дружиною продавав одяг на ринку. З часом вирушив на роботу в Ізраїль. Проте за рік, не витримавши розлуки з сім'єю, повернувся додому.

Разом із дружиною вони виховували сина та доньку.

«Юрчик дуже любив своїх дітей: вставав вночі, міняв підгузки, годував, гуляв. Коли народжувалася донечка, був поруч» – пригадує дружина Галина Кореновська-Дацко.

За кілька днів після початку повномасштабного російського вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт – у батальйон «Братство». З червня 2022 року служив у лавах 101-ї окремої бригади територіальної оборони. Воював, зокрема, на Сумщині й Донеччині.

«У серпні 2023 року він переніс операцію на нозі і міг не виконувати далі бойові завдання, але сказав побратимам: «Пацани, я вас не залишу, я з вами до кінця», – розповіла Галина Кореновська-Дацко.

У квітні 2024 року Юрія відправили у Донецьку область, приєднали до Десантно-штурмових військ. На початку травня він із побратимами майже опинився в оточенні ворога на околиці Часового Яру, але їм вдалося прорватися. Проте, перебуваючи на відкритій місцевості під час евакуації поранених побратимів, чоловік отримав смертельне поранення.

Тіло захисника поки не вдалося повернути додому.

В Юрія залишилися дружина і двоє дітей.

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Часів Яр, Донецька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page