Старший солдат Юрій Ковенєв на псевдо Кіп загинув 17 серпня 2023 року на території Серебрянського лісництва поблизу Кремінної Луганської області. У бою з ворогом отримав смертельні поранення внаслідок гранатометного обстрілу. 29 серпня захиснику виповнилося б 33 роки.

Юрій народився в селищі Врадіївка Миколаївської області. Закінчив Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Але за фахом працював недовго. Із братом займався бджільництвом, у міжсезоння займався фрілансом. З 2018 року жив у Миколаєві. Останнє місце роботи – «АТБ-маркет».

У 2014-2015 роках брав участь в АТО у складі 79-ої окремої аеромобільної бригади, у 2016-2017 – був в Українській добровольчій армії. Тож, маючи бойовий досвід, знову пішов на фронт і в 2022-му, під час повномасштабної війни. Спочатку служив у 406-ій окремій артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова ВМСУ ЗСУ, у 2023 році перевівся до 12-ої бригади спеціального призначення НГУ «Азов».

З часів початку служби в 2014-му Юрій мав псевдо Джура, але, як сам казав, що вже «виріс» із нього і хотів щось нове. Коли перевівся в «Азов», чоловік почав нову історію з новим позивним, який придумав разом із дружиною. Слово «Keep» в англійській мові має багато символічних значень, тому після довгих розмірковувань нарешті зупинились на ньому.

Військовий неодноразово був відзначений нагородами: «Ветеран війни – учасник бойових дій», «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «Незламним героям російсько-української війни», орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«У нас у шафі завжди висіла форма. І то було лише питанням часу, коли чоловік її знову одягне. Адже ще в грудні 2021 року він запитав: «Ти ж розумієш, що як тільки все почнеться, я піду?». Мріяв звільнити Україну від російської навали, щоб нарешті жити наше щасливе життя без війни... Єдине, що мені зараз залишається – жити за двох, бо ще в 2017 році Коханий мене попросив: «Якщо зі мною щось станеться, пообіцяй, що не поставиш своє життя на паузу». До зустрічі в кращому світі, найсвітліша Людино», – поділилась дружина полеглого воїна Анастасія.

Поховали Юрія в рідному селищі на Алеї Слави. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин смт Врадіївка».

Вдома на захисника чекали дружина, батьки, брат та інші рідні, друзі, побратими.