Старший сержант Юрій Лисоконь, позивний Добродій, загинув 8 травня 2022 року в бою за місто Маріуполь Донецької області. Він потрапив під прямий авіаційний удар окупантів. Захиснику було 38 років.

Юрій народився в місті Бурштин Івано-Франківської області. Закінчив Рогатинський державний аграрний коледж за програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії «С». Працював помічником машиніста екскаватора Бурштинської ТЕС. У мирному житті займався відеозйомкою. У 2015 році став військовим відеооператором в редакції газети «Чорне сонце» полку «Азов». Любив собак. У 2016-му сформував та очолив кінологічний підрозділ полку «Азов».

У 2019 році у боях на Світлодарській дузі чоловік отримав травми ноги та голови, однак продовжив виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Під час повномасштабного вторгнення обіймав посаду головного сержанта снайперського підрозділу в ОЗСП «Азов» і з перших днів боронив Маріуполь.

Юрій був нагороджений відзнаками «За військову службу Україні», «За оборону Маріуполя» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«Юра писав мені: «Я маю бути тут, захищати Україну...». Для мене Юра – сталевий воїн з найдобрішим серцем у світі. Я захоплююся його здатністю приймати завжди мудрі рішення. Він чесний, справедливий, відповідальний. Мудрий чоловік та батько, захисник. Голосу Юри я не чула від лютого 2022 року. Майже 10 років Юрій вірно служив, захищав нашу державу, залишаючись вірним своїм переконанням та Україні. У нашому місті, Бурштині, є напис на одній маленькій будівлі, слова І.Франка «Лиш борися – не мирися. Краще впадь – але не зрадь!»". Ці слова і є віддзеркаленням душі Юри. Такий він, мій вічний борець, мій відважний воїн, той, хто готовий віддати життя для того, аби ми жили. Жили у вільній країні», – розповіла його дружина Наталія.

В Юрія залишились дружина, син і донька.


***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героя спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.