28-річний солдат Юрій Сініченко помер 8 вересня 2022 року у шпиталі. 26 травня під час виконання бойового завдання у Донецькій області отримав важке осколкове поранення голови. Після цього перебував у комі в лікарнях Дніпра, Києва, Вінниці. Йому зробили кілька операцій. Лікарі 4 місяці боролися за життя воїна.

Юрій народився в селі Микулинці Вінницької області. Навчався у місцевій школі. З юних років багато уваги приділяв спорту, неодноразово займав призові місця у змаганнях з футболу та хортингу. У 2012 році закінчив Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище, де здобув професію оператора комп’ютерного набору, електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин. У 2015-2016 роках проходив строкову службу в ЗСУ.

У 2018-2019 роках Юрій брав участь у російсько-українській війні у складі військової частини А0780. Воював на території ООС. Побратими називали його Юрком або Малим.

З початком повномасштабної війни чоловік знову взяв до рук зброю, щоб боронити Україну від окупантів. Служив стрільцем у 120-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Воював на Донеччині.

За час служби військовий неодноразово був відзначений командуванням нагородами. У липні 2022-го солдата Сініченка нагородили медаллю «За військову службу Україні».

«Я – дружина друга Юрчика, з яким він виріс і товаришував усе життя. Юрчик – це найсвітліша людина, яка колись зустрічалась мені. Він завжди посміхався, ніс позитив, допомогав, був надійною підтримкою та опорою для кожного», – розповіла Аліна Петлінська.

Поховали Юрія у рідному селі.

Вдома на нього чекали батьки і брат. Своєї родини він не встиг створити.