Командир бойової машини Юрій Гуцуляк загинув 20 березня 2022 року, обороняючи Київ від російських окупантів. Захиснику було 45 років.

Юрій був родом з села Чорнівка Чернівецької області. Чоловік пішов добровольцем на фронт з 2015 року, пізніше підписав контракт і служив у Збройних силах України. На той момент він мав вже чотирьох дітей, але майже пів року воював у найгарячіших точках Донбасу: Донецький аеропорт, Гранітне, Рибинське, Зеленопілля, Волноваха, Вугледар. Отримав важке поранення та після реабілітації повернувся на війну.

«У 2016 році закінчився контракт по мобілізації. До війська думав більше не повертатися. Всю військову «екіпіровку», придбану у 2015-му за власний кошт, пороздавав. Навіть влаштувався на цивільну роботу – був начальником ламінаційного цеху… Але залишити незавершеною справу, яку починав разом із побратимами, не зміг», – розповідав Юрій в інтерв’ю 2020 року.

Згодом Юрій звільнився з армії і поїхав на заробітки до Англії.

З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Юрій повернувся на Батьківщину, щоб знову стати на її захист. Пішов у військкомат, хоча не підпадав під загальний призов – був багатодітним батьком. Однак все одно наполіг на тому, щоб його взяли у військо. Згодом Юрій у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади вирушив на фронт.

Військовослужбовець брав участь у відбитті наступу окупантів на Київську область. На жаль, там захисник і прийняв свій останній бій.

Поховали Юрія на Садгірському кладовищі у Чернівцях.

Вдома на нього чекали дружина та діти.