74-річна Зінаїда Рожнова загинула у Дмитрівці Ізюмського району Харківщини 10 квітня 2022-го. Вона перебувала у будинку сина, коли до села зайшли російські окупанти. Вони майже впритул розстріляли стареньку хату.

Зінаїда жила у Малій Комишувасі біля Ізюма. Коли село почало потерпати від обстрілів, син Володимир забрав матір до себе у Дмитрівку.

«Думав, у нас буде спокійніше, але почалося те саме. Я повивозив дітей знайомих, декого з сусідів. 1 квітня пішов до сусіда, запитати, чи його вивезти, і дорогою назад потрапив під мінометний обстріл. Мене забрали у госпіталь. Я переніс три операції і залишився без руки. А 10 квітня у Дмитрівку заїхали окупанти і з відстані 20 метрів розстріляли з танка мій дім. У мами були хворі ноги, вона погано пересувалася і не встигла вибратися. Дім був дерев'яний, старенький, моментально спалахнув. Всі кісточки по мамі, які змогли знайти, помістилися в баночку».

Зінаїда Рожнова народилася в Ізюмі. Працювала у лабораторії Ізюмського приладобудівного заводу. Була хімікинею.

«Мама була дуже активною, по характеру – командирка. У молодості брала участь у спортивних змаганнях, концертах. Займалася метанням ядра, грала волейбол. Професійно співала, її виступи показували по телевізору. Навчалася у Київській консерваторії. Але не змогла здати важливий екзамен, бо після купання у Дніпрі застудилася і в неї сів голос. Їй пропонували зробити це пізніше, але вона повернулася в Ізюм і нікуди вже не поїхала. Вирішила піти по слідах своєї мами і стала хімікинею», – додав Володимир Рожнов.

У Зінаїди Рожнової залишилися син, молодша сестра, онука, правнука.