Богдан народився 26 липня 1989-го в Слов’янську. Навчався у школі №6. Закінчив Слов’янський хіміко-механічний технікум, де здобув спеціальність механіка.
Працював спершу слюсарем-ремонтником на Слов’янському заводі високовольтних ізоляторів. Згодом – на тій же посаді у вагонному депо залізничної станції «Слов’янськ», опісля – стрільцем команди воєнізованої охорони.
Та найбільшим захопленням і справою життя Богдана були автомобілі. Він із легкістю знаходив майже будь-яке пошкодження і міг його полагодити.
«Богдан був Людиною з великої літери. Ніколи не проходив осторонь чужої біди, завжди був на позитиві, підтримував словом і справою, – згадала дружина Тетяна. – Був душею будь-якої компанії. А головне – люблячим татусем для свого синочка та коханим чоловіком».
Богдана поховали на Північному кладовищі в Слов’янську.
У нього залишилися дружина та син.
